Словник української мови (1927)/знебутися
◀ знебути | Словник української мови З знебутися |
зневага ▶ |
|
Знебу́тися, бу́дуся, дешся, гл. Изнемочь, устать. Я з ним не нажилась, а тіки знебулась. Черк. у.
◀ знебути | Словник української мови Борис Грінченко З знебутися |
зневага ▶ |
|
Словник української мови — З
знебутися
Борис Грінченко
1927
Знебу́тися, бу́дуся, дешся, гл. Изнемочь, устать. Я з ним не нажилась, а тіки знебулась. Черк. у.