Словник української мови (1927)/знатуритися
| ◀ знатурити | Словник української мови З знатуритися |
знаха ▶ |
|
Знату́ритися, рюся, ришся, гл. Сноровиться. Знатуривсь кінь. НВолынск. у.
| ◀ знатурити | Словник української мови Борис Грінченко З знатуритися |
знаха ▶ |
|
Словник української мови — З
знатуритися
Борис Грінченко
1927
Знату́ритися, рюся, ришся, гл. Сноровиться. Знатуривсь кінь. НВолынск. у.