Словник української мови (1927)/знаймувати
| ◀ знайко | Словник української мови З знаймувати |
знайомий ▶ |
|
*Знаймува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Об'являть во всеуслышание, публично. 2) Свидетельствовать, оказывать, совершать. Ти ж йому шлюб у церкві знаймувала. Киев. г. О. Пчілка.