Словник української мови (1927)/змунити
| ◀ змулювати | Словник української мови З змунити |
змуровувати ▶ |
|
Зму́нити, ню, ниш, гл. Померкнуть. Сонце то засяє, то змуне. Левч. 113. Сонце майорить між ними (хмарами) — то засяє, то овсі змуне. О. 1862. IX. 62.