Словник української мови (1927)/змулювати
| ◀ змулити | Словник української мови З змулювати |
змунити ▶ |
|
Зму́лювати, люю, єш, сов. в. зму́лити, лю, лиш и зму́ляти, ляю, єш, гл. Натирать, натереть, надавить. *Тісний черевик, — геть собі ногу змуляв. Умань. Ефр.