Словник української мови (1927)/змовка
| ◀ змовити | Словник української мови З змовка |
змовкати ▶ |
|
Змо́вка, ки, ж. = Змо́ва. У нас була змовка наперід, то й пішли вдвох красти. Новомоск. у. (Залюбовск.).
| ◀ змовити | Словник української мови Борис Грінченко З змовка |
змовкати ▶ |
|
Словник української мови — З
змовка
Борис Грінченко
1927
Змо́вка, ки, ж. = Змо́ва. У нас була змовка наперід, то й пішли вдвох красти. Новомоск. у. (Залюбовск.).