Словник української мови (1927)/змовити
| ◀ змовини | Словник української мови З змовити |
змовка ▶ |
|
Змо́вити, ся. См. Змовля́ти, ся.
| ◀ змовини | Словник української мови Борис Грінченко З змовити |
змовка ▶ |
|
Словник української мови — З
змовити
Борис Грінченко
1927
Змо́вити, ся. См. Змовля́ти, ся.