Словник української мови (1927)/змилуватися
| ◀ змилування | Словник української мови З змилуватися |
змилювати ▶ |
|
Зми́луватися, луюся, єшся, гл. Сжалиться. Змилуйсь, боже, надо мною з високого неба! Чуб. V. 362. Ой пустіть мене, пустіть!.. Змилуйтеся! МВ. II. 49. Змилувався бог над раком та ззаду очі дав. Ном. № 4684.