Словник української мови (1927)/злістно
| ◀ злістниця | Словник української мови З злістно |
злість ▶ |
|
*Злі́стно, нар. Злобно, зло. «Оратор, оратор», — злістно шипів якийсь здоровенний хлоп і блимнув на його очима, коли він озирнувся. Коцюб.
| ◀ злістниця | Словник української мови Борис Грінченко З злістно |
злість ▶ |
|
Словник української мови — З
злістно
Борис Грінченко
1927
*Злі́стно, нар. Злобно, зло. «Оратор, оратор», — злістно шипів якийсь здоровенний хлоп і блимнув на його очима, коли він озирнувся. Коцюб.