Словник української мови (1927)/злущити
◀ злучити | Словник української мови З злущити |
злущувати ▶ |
|
Злу́щувати, щую, єш, сов. в. злу́щити, щу, щиш, гл. 1) Сдирать, содрать, счистить. *2) Злущу́вати стерню́. Мелко пахать по жнивью ('стереня). Пир. у., Конон.