Словник української мови (1927)/злучити

by Борис Грінченко

◀ злучення

Словник української мови Борис Грінченко З злучити

злущити ▶

Київ: Горно, 1927

Левиц. (Правда, 1868, 497). Лежить мертвий, що-м його любила, не злучили нас, то злучить могила. Чуб. V. 117. Що бог злучив, чоловік нехай не розлучає. Єв. Мр. X. 9. *2) Производить случку животных. Сл. Нік.