Словник української мови (1927)/злукавнувати
| ◀ злукавіти | Словник української мови З злукавнувати |
злуктечко ▶ |
|
Злука́внувати, ную, єш, гл. = Злу́ка́вити. Не можна було йому злукавнувати. Кв. I. 72.
| ◀ злукавіти | Словник української мови Борис Грінченко З злукавнувати |
злуктечко ▶ |
|
Словник української мови — З
злукавнувати
Борис Грінченко
1927
Злука́внувати, ную, єш, гл. = Злу́ка́вити. Не можна було йому злукавнувати. Кв. I. 72.