Словник української мови (1927)/злукавити
| ◀ злука | Словник української мови З злукавити |
злукавіти ▶ |
|
Злука́вити, влю, виш, гл. Слукавить, схитрить. Тобі єдиному згрішив я, перед тобою я злукавив. К. Псал. 120.
| ◀ злука | Словник української мови Борис Грінченко З злукавити |
злукавіти ▶ |
|
Словник української мови — З
злукавити
Борис Грінченко
1927
Злука́вити, влю, виш, гл. Слукавить, схитрить. Тобі єдиному згрішив я, перед тобою я злукавив. К. Псал. 120.