Словник української мови (1927)/злодіячити
| ◀ злодіяка | Словник української мови З злодіячити |
злодіячка ▶ |
|
Злодія́чити, чу, чиш, гл. Воровать, заниматься воровством.
| ◀ злодіяка | Словник української мови Борис Грінченко З злодіячити |
злодіячка ▶ |
|
Словник української мови — З
злодіячити
Борис Грінченко
1927
Злодія́чити, чу, чиш, гл. Воровать, заниматься воровством.