Словник української мови (1927)/злодіяка

by Борис Грінченко

◀ злодіювати

Словник української мови Борис Грінченко З злодіяка

злодіячити ▶

Київ: Горно, 1927

Злодія́ка, ки, м. Большой вор. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться. Кв. I. 233. Поночі блукає злодіяка. К. Іов. 53. Ум. Злодія́чка. Воришка. Мир. ХРВ. 119. Якийсь лихий злодіячка. Мир. ХРВ. 202.