Словник української мови (1927)/здубоніти
◀ здубитися | Словник української мови З здубоніти |
здувати ▶ |
|
*Здубоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Стучать, греметь. Але як хто здубонів у сінях, то вони тікали на піч до баби. Стефаник.
◀ здубитися | Словник української мови Борис Грінченко З здубоніти |
здувати ▶ |
|
Словник української мови — З
здубоніти
Борис Грінченко
1927
*Здубоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Стучать, греметь. Але як хто здубонів у сінях, то вони тікали на піч до баби. Стефаник.