Словник української мови (1927)/здружити
◀ здрубцювати | Словник української мови З здружити |
здружитися ▶ |
|
Здружи́ти, жу́, жи́ш, гл. 1) Сочетать браком. 2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх. О. 1861. VII. 5.
◀ здрубцювати | Словник української мови Борис Грінченко З здружити |
здружитися ▶ |
|
Словник української мови — З
здружити
Борис Грінченко
1927
Здружи́ти, жу́, жи́ш, гл. 1) Сочетать браком. 2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх. О. 1861. VII. 5.