Словник української мови (1927)/здичалий
| ◀ здичавіти | Словник української мови З здичалий |
здичання ▶ |
|
*Здича́лий, а, е. Одичавший. Сл. Нік.
| ◀ здичавіти | Словник української мови Борис Грінченко З здичалий |
здичання ▶ |
|
Словник української мови — З
здичалий
Борис Грінченко
1927
*Здича́лий, а, е. Одичавший. Сл. Нік.