Словник української мови (1927)/здивовижений

by Борис Грінченко

◀ здивований

Словник української мови Борис Грінченко З здивовижений

здивовувати ▶

Київ: Горно, 1927

Здивови́жений, а, е. Сильно удивленный, *изумленный. Сл. Нік. Лев? — вимовив здивовижений Грицько. — Що ж то воно за лев? Мир. ХРВ. 69.