Словник української мови (1927)/згрібати
| ◀ згризти | Словник української мови З згрібати |
згрібатися ▶ |
|
Згріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. згребти́, бу́, бе́ш, гл. Сгребать, сгресть.
| ◀ згризти | Словник української мови Борис Грінченко З згрібати |
згрібатися ▶ |
|
Словник української мови — З
згрібати
Борис Грінченко
1927
Згріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. згребти́, бу́, бе́ш, гл. Сгребать, сгресть.