Словник української мови (1927)/звіку
◀ звій | Словник української мови З звіку |
звікувати ▶ |
|
Зві́ку, нар. С отриц. не при глаголе. Никогда. Зроду-звіку козак не був і не буде катом. Ном. № 767.
◀ звій | Словник української мови Борис Грінченко З звіку |
звікувати ▶ |
|
Словник української мови — З
звіку
Борис Грінченко
1927
Зві́ку, нар. С отриц. не при глаголе. Никогда. Зроду-звіку козак не був і не буде катом. Ном. № 767.