Словник української мови (1927)/звіздатий

by Борис Грінченко

◀ звіздарь

Словник української мови Борис Грінченко З звіздатий

звіздовий ▶

Київ: Горно, 1927

Звізда́тий, а, е. Звездообразный. Желех. Звізда́ті дропачки́ и пр. Род вышивки. Kolb. I. 48, 49. Звізда́тий кінь. Лошадь с белым пятном на лбу. Желех.