Словник української мови (1927)/звіздарь
◀ звізда | Словник української мови З звіздарь |
звіздатий ▶ |
|
Звізда́рь, ря́, м. 1) Астроном. Вх. Лем. 418. *2) Звездочет. Желех.
◀ звізда | Словник української мови Борис Грінченко З звіздарь |
звіздатий ▶ |
|
Словник української мови — З
звіздарь
Борис Грінченко
1927
Звізда́рь, ря́, м. 1) Астроном. Вх. Лем. 418. *2) Звездочет. Желех.