Словник української мови (1927)/зворочати
◀ зворохобитися | Словник української мови З зворочати |
зворухнути ▶ |
|
Звороча́ти, ча́ю, єш, гл. = Зверта́ти. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав. Чуб. V. 739.
◀ зворохобитися | Словник української мови Борис Грінченко З зворочати |
зворухнути ▶ |
|
Словник української мови — З
зворочати
Борис Грінченко
1927
Звороча́ти, ча́ю, єш, гл. = Зверта́ти. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав. Чуб. V. 739.