Словник української мови (1927)/звертітися
◀ звертіти | Словник української мови З звертітися |
зверх ▶ |
|
Зверті́тися, чу́ся, тишся, гл. Свертеться. Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик! чик! (Загадка: віник). Ном., стр. 300, № 335.