Словник української мови (1927)/звертатися
| ◀ звертати | Словник української мови З звертатися |
звертіти ▶ |
|
Зверта́тися, та́юся, єшся, сов. в. зверну́тися, ну́ся, нешся, гл. 1) = Зверта́ти 1. Прошу вас, братця, на праву сторону звертаться. Макс. (1849). 20. 2) Возвращаться, возвратиться. Я ще… звернусь, поки ви приїдете. Г. Барв. 34. Пішов козак в Запорожжя, — коли б не звернувся. Чуб. V. 940. 3) Обращаться, обратиться. Звертається до козаків понуро і з грімною мовою. Стор. МПр. 161. 4) О лезвии: гнуться, согнуться, свернуться. Звернулася сокира. НВолын. у. 5) Наклоняться, наклониться, искривиться. Хата звернулася. Радомысл. у. *6) — на що. Обращать внимание на что-нибудь, принимать в соображение что-нибудь. Є такі дядьки, що на ось на що звертаються: кажуть, що в дневі є нещасливі минути, що тоді не можна сіяти, а другі на це ніколи не звертаються. Крим.