Словник української мови (1927)/зв'янути
◀ зв'ялитися | Словник української мови З зв'янути |
зга ▶ |
|
Зв'я́нути, ну, неш, гл. Завянуть. Травою зв'яло моє тіло. К. Псал. 230.
◀ зв'ялитися | Словник української мови Борис Грінченко З зв'янути |
зга ▶ |
|
Словник української мови — З
зв'янути
Борис Грінченко
1927
Зв'я́нути, ну, неш, гл. Завянуть. Травою зв'яло моє тіло. К. Псал. 230.