Словник української мови (1927)/зв'ялитися
| ◀ зв'ялити | Словник української мови З зв'ялитися |
зв'янути ▶ |
|
Зв'яли́тися, лю́ся, ли́шся, гл. Увянуть, завянуть. Серце моє зсохло, зв'ялилося за сином, що у москалі віддано. Каменец. у.
| ◀ зв'ялити | Словник української мови Борис Грінченко З зв'ялитися |
зв'янути ▶ |
|
Словник української мови — З
зв'ялитися
Борис Грінченко
1927
Зв'яли́тися, лю́ся, ли́шся, гл. Увянуть, завянуть. Серце моє зсохло, зв'ялилося за сином, що у москалі віддано. Каменец. у.