Словник української мови (1927)/збіратися
| ◀ збірати | Словник української мови З збіратися |
збірач ▶ |
|
Збіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. зібра́тися, зберу́ся, ре́шся, гл. 1) Собираться, собраться. Збіралася кревная родина, мене в військо випроводили. Мет. 241. Ввесь город зібрався до дверей. Єв. Мр. I. 33. 2) Собираться, собраться, готовиться, приготовиться. Голий підперезався та й зовсім зібрався. Ном. № 1468. Збіраюсь колядувати, як вже й щедрувать пора. Ном. № 512. *3) Збіра́ється на сон, на дрімо́ту. Клонит ко сну.