Словник української мови (1927)/збіднитися

by Борис Грінченко

◀ збіднити

Словник української мови Борис Грінченко З збіднитися

збідніння ▶

Київ: Горно, 1927

I. Збі́днюватися, нююся, єшся, сов. в. збі́днитися, нюся, нишся, гл. Притвориться бедным. Черк. у. Увійшла баба в хату, збіднилась, хлипа. Стор. I. 4.

II. Збі́днюватися, нююся, єшся, сов. в. збі́днитися, нюся, нишся, гл. = Збідні́ти. Сак збіднився. НВолын. у.