Словник української мови (1927)/збігти
| ◀ збіговище | Словник української мови З збігти |
збігці ▶ |
|
Збі́гти, ся. См. Збіга́ти, ся.
| ◀ збіговище | Словник української мови Борис Грінченко З збігти |
збігці ▶ |
|
Словник української мови — З
збігти
Борис Грінченко
1927
Збі́гти, ся. См. Збіга́ти, ся.