Словник української мови (1927)/збунтуватися
| ◀ збунтувати | Словник української мови З збунтуватися |
збур ▶ |
|
Збунтува́тися, ту́юся, єшся, гл. Взбунтоваться. Збунтувалась Україна, пани і ляхи. Макс. (1834), 125.
| ◀ збунтувати | Словник української мови Борис Грінченко З збунтуватися |
збур ▶ |
|
Словник української мови — З
збунтуватися
Борис Грінченко
1927
Збунтува́тися, ту́юся, єшся, гл. Взбунтоваться. Збунтувалась Україна, пани і ляхи. Макс. (1834), 125.