Словник української мови (1927)/зборня
◀ зборина | Словник української мови З зборня |
зборонити ▶ |
|
*Збо́рня, ні, м. 1) С'езжая расправа. Повели його до зборні. Крим. 2) Сельский сход. Омелько тепер за десятського, дядьків на зборню гукає. Пир. у., Конон. 3) Казарма. Желех.