Словник української мови (1927)/збаяти

by Борис Грінченко

◀ збачати

Словник української мови Борис Грінченко З збаяти

збезбожніти ▶

Київ: Горно, 1927

Зба́яти, зба́ю, єш, гл. Сказать, рассказать. Що таке, дідусю? — Ні, сього не збаю, — не можу — не силуй! Кузьменко (О. 1861. II. 44). Неборята молодиці, збайте за мя, збайте, мене курва зчарувала, — радиці мі дайте. Гол. IV. 498.