Словник української мови (1927)/збалакатися
◀ збайдужніти | Словник української мови З збалакатися |
збаламутити ▶ |
|
Збала́катися, каюся, єшся, гл. 1) Разговориться о чем-либо, коснуться в разговоре чего-либо. Збалакалися про попів. Константиногр. у. *2) Сговориться. Сл. Нік.