Словник української мови (1927)/збайдужніти
◀ збайдужіти | Словник української мови З збайдужніти |
збалакатися ▶ |
|
*Збайдужні́ти, ні́ю, єш, гл. 1) = Збайду́жіти. 2) Охладеть. Коли б я нараз перестав на жінок дивитися, то чи не збайдужнів до життя. Лепкий.