Словник української мови (1927)/заячати
◀ заяць | Словник української мови З заячати |
заячий ▶ |
|
Заяча́ти, чу́, чи́ш, гл. Закричать (о лебедях и людях). Випливала лебедочка по воді…, заячала, в воду вдарила крилом. Щог. 47.
◀ заяць | Словник української мови Борис Грінченко З заячати |
заячий ▶ |
|
Словник української мови — З
заячати
Борис Грінченко
1927
Заяча́ти, чу́, чи́ш, гл. Закричать (о лебедях и людях). Випливала лебедочка по воді…, заячала, в воду вдарила крилом. Щог. 47.