Словник української мови (1927)/заяць
| ◀ заятритися | Словник української мови З заяць |
заячати ▶ |
|
За́яць, за́йця, м. 1) Заяц. 2) Часть олі́йниці: род толкача, песта, давлением которого выжимается постное масло. Шух. I. 163. Ум. За́йчик.
| ◀ заятритися | Словник української мови Борис Грінченко З заяць |
заячати ▶ |
|
Словник української мови — З
заяць
Борис Грінченко
1927
За́яць, за́йця, м. 1) Заяц. 2) Часть олі́йниці: род толкача, песта, давлением которого выжимается постное масло. Шух. I. 163. Ум. За́йчик.