Словник української мови (1927)/зачіпатися
| ◀ зачіпати | Словник української мови З зачіпатися |
зачіпенька ▶ |
|
Зачіпа́тися, па́юся, єшся, сов. в. зачепи́тися, плю́ся, пишся, гл. Цепляться, зацепиться, задевать, задеть. Біда, та й за біду зачепилася. Ном. № 2162. Та йшла баба п'яна, на порозі впала, а дід зачепився, та й сам повалився. Цыссь. Св. 45. Хоч голий біжи, то ніде нема нікого, не зачепишся. Ном. № 1918. Нічого так не хотілось тімасі, як зачепитись на життя в Київі. К. ХП. 17.