Словник української мови (1927)/зацупіти
| ◀ зацупити | Словник української мови З зацупіти |
зацурати ▶ |
|
Зацупі́ти, пі́ю, єш, гл. Одеревенеть, лишиться гибкости. Від холоду пальці зацупіли.
| ◀ зацупити | Словник української мови Борис Грінченко З зацупіти |
зацурати ▶ |
|
Словник української мови — З
зацупіти
Борис Грінченко
1927
Зацупі́ти, пі́ю, єш, гл. Одеревенеть, лишиться гибкости. Від холоду пальці зацупіли.