Словник української мови (1927)/зацупити
| ◀ зацукровувати | Словник української мови З зацупити |
зацупіти ▶ |
|
Зацу́пити, плю, пиш, гл. 1) Затащить. 2) Ударить, хватить. В морду хоть зацупиш. Маркев. 51.
| ◀ зацукровувати | Словник української мови Борис Грінченко З зацупити |
зацупіти ▶ |
|
Словник української мови — З
зацупити
Борис Грінченко
1927
Зацу́пити, плю, пиш, гл. 1) Затащить. 2) Ударить, хватить. В морду хоть зацупиш. Маркев. 51.