Словник української мови (1927)/заткало
| ◀ заткално | Словник української мови З заткало |
заткати ▶ |
|
За́ткално, на и за́ткало, ла, с. Затычка, которой затыкают дымовую трубу вместо вьюшек. Чуб. VII. 381. Вас. 193. Бо на парубках шмаття — то міх та ряднина, з заткала шапка, з клочча поясина. Чуб. III. 34. Мій верх і заткало. Ном. № 2575.