Словник української мови (1927)/затерпнути
◀ затерпати | Словник української мови З затерпнути |
затерчати ▶ |
|
Затерпа́ти, па́ю, єш, сов. в. зате́рпнути, ну, неш, гл. Отерпнуть, онеметь. Богослов курив та й курив, аж язик йому затерп. Св. Л. 122.
◀ затерпати | Словник української мови Борис Грінченко З затерпнути |
затерчати ▶ |
|
Словник української мови — З
затерпнути
Борис Грінченко
1927
Затерпа́ти, па́ю, єш, сов. в. зате́рпнути, ну, неш, гл. Отерпнуть, онеметь. Богослов курив та й курив, аж язик йому затерп. Св. Л. 122.