Словник української мови (1927)/затерпати
◀ затермосити | Словник української мови З затерпати |
затерпнути ▶ |
|
Затерпа́ти, па́ю, єш, сов. в. зате́рпнути, ну, неш, гл. Отерпнуть, онеметь. Богослов курив та й курив, аж язик йому затерп. Св. Л. 122.
◀ затермосити | Словник української мови Борис Грінченко З затерпати |
затерпнути ▶ |
|
Словник української мови — З
затерпати
Борис Грінченко
1927
Затерпа́ти, па́ю, єш, сов. в. зате́рпнути, ну, неш, гл. Отерпнуть, онеметь. Богослов курив та й курив, аж язик йому затерп. Св. Л. 122.