Словник української мови (1927)/затаскувати
| ◀ затаскати | Словник української мови З затаскувати |
затасувати ▶ |
|
Зата́скувати, кую, єш, сов. в. затаска́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Затаскивать, затащить куда-нибудь. Собаки десь уже і ягня (зарізане) затаскали. Мнж. 134. 2) = Запрото́рити 2. Тимоху (попа, за кару) затаскали в манастир, та ще й на дев'ять місяців. Св. Л. 300. 3) Занимать, занять притащенными предметами известное место. Затаскав цареві дровами увесь двір. Мнж. 41. *4) Затаскивать, завалить (яму). Затаскай оті копці, щоб кобила ноги не звихнула. Пир. у., Конон.