Словник української мови (1927)/заріз

by Борис Грінченко

◀ заріжок

Словник української мови Борис Грінченко З заріз

заріза ▶

Київ: Горно, 1927

Зарі́з, зу, м. Убой. На зарі́з. На убой, чтобы зарезать. Півня на заріз несуть, а він каже: кукуріку! Ном. № 6187. Як овечок ти нас, боже, на заріз роздав неситим. К. Псал. 106. *Це мені просто заріз — отакі діти. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.