Словник української мови (1927)/заріжок
| ◀ зарідок | Словник української мови З заріжок |
заріз ▶ |
|
Зарі́жок, жку, м. У кожевников: при разрезывании кожи поперечными кусками на семь кусков (начиная от хвоста) зарі́жок — последний кусок, находящийся перед рогами. Сумск. у. (Ефименко).