Словник української мови (1927)/зарахувати
◀ зараховувати | Словник української мови З зарахувати |
зараховуватися ▶ |
|
Зарахо́вувати, вую, єш, сов. в. зарахува́ти, ху́ю, єш, гл. 1) Просчитаться, просчитать. 2) Засчитывать, зачесть.
◀ зараховувати | Словник української мови Борис Грінченко З зарахувати |
зараховуватися ▶ |
|
Словник української мови — З
зарахувати
Борис Грінченко
1927
Зарахо́вувати, вую, єш, сов. в. зарахува́ти, ху́ю, єш, гл. 1) Просчитаться, просчитать. 2) Засчитывать, зачесть.