Словник української мови (1927)/зараховувати
◀ заратунок | Словник української мови З зараховувати |
зарахувати ▶ |
|
Зарахо́вувати, вую, єш, сов. в. зарахува́ти, ху́ю, єш, гл. 1) Просчитаться, просчитать. 2) Засчитывать, зачесть.
◀ заратунок | Словник української мови Борис Грінченко З зараховувати |
зарахувати ▶ |
|
Словник української мови — З
зараховувати
Борис Грінченко
1927
Зарахо́вувати, вую, єш, сов. в. зарахува́ти, ху́ю, єш, гл. 1) Просчитаться, просчитать. 2) Засчитывать, зачесть.