Словник української мови (1927)/запідпідьомкати

by Борис Грінченко

◀ запищати

Словник української мови Борис Грінченко З запідпідьомкати

запізвати ▶

Київ: Горно, 1927

Запідпідьо́мкати, ка́ю, єш, гл. О перепеле: закричать. Закигикала над ним чайка, запідпідьомкала перепілочка. Стор. I. 206.